Ми усі боїмося! Часто під покровом страху не помічаючи дійсності, роблячи дорогим нам людям боляче, замикаючись та зневірившись.
Часто самі натикаємось на голки захисту, "я тебе, щоб не ти мене"...ох ці люди "їжачки". І виною всьому страх: страх нерозуміння, страх відторгнення, страх болю, страх втрати. А ви ніколи не задумувались скільки усього ми пропустили у своєму житті через це?!
А я постійно.
Не відштовхуйте людей боячись стосунків, а по факту зради.
Не бійтесь сказати те що думаєте, бо потім може бути запізно, потім може бути нікому.
Не бійтесь зробити крок на зустріч мрії, навіть якщо вона видаватиметься недосяжною чи божевільною. Мрії понад усе!
Чим більше ми поступаємось страху, тим менше повноцінності у нашому житті, менше емоцій, барв, захвату, реалізації і в кінці кінців розуміння, що страх не настільки сильний, як нам здавалось, що мрії реальні , а люди хороші та люблячі.
Дихай на повні груди та дозволь собі помилятися.
Ввімкнути рушій і живи так щоб в старості тобі було чим пишатись, а не соромитись поглянувши назад!