1.
16.11.2017* 20:00
Я зараз перечитую фантастичний роман Пола Андерсена «The boat of a million years» («Корабель на мільйон років») на російській мові, в якому розгортається сценарій появі в масі Людства окремих людей, які є генетичне безсмертні. Автор написав цей роман ще у 1989 році.
У мене раптом з’явилася думка поговорити з Вами на тему Безсмертя. Можна?
Можна.
Ти знаєш, що заборонених тем для нашого спілкування нема, є тільки небажанні чи передчасні теми. Якщо вони порушуються, а таке вже було декілька разів за останні десятиліття, то Ми говоримо тобі про це. В даному випадку Тема є бажана. Задавай питання.
Ця наша розмова є закрита чи її можна показувати всьому загалу?
Тема відкрита і актуальна.
Чи може бути Людина безсмертною?
Ти хотів запитати: «Чи може бути Істота безсмертною?» Іншими словами: «Чи існує Інститут Безсмертя взагалі?».
Існує.
Але при цьому необхідно точно мати опис що саме мається на увазі під терміном «Безсмертя».
Прошу: я слухаю!
Коли люди говорять про Безсмертя людини, то, судячи із всіх контекстів таких розмов, мають на увазі, що одна і та же істота, яка є Носієм Життя/Розуму, живе практично довго і має можливість виконувати генерацію частин свого тіла, якщо є така необхідність. Це – ,так би мовити, персональне індивідуальне безсмертя.
Така концепція фактичне вступає у протиріччя із здоровим глуздом розвитку та існування Буття, в якому все так чи інакше трансформується, змінюється. Для того, щоб примирити людську концепцію і існуючий Порядок Буття, треба мову вести про практичне довготривале існування однієї і тієї ж істоти. В такому випадку Ми можемо сказати, що така форма «безсмертя» закладена в ДНК Людини і вона можлива, про що і розповідає Пол Андерсен у своєму романі.
Ми можемо прийняти, що це для Людини є перша форма Безсмертя, але, підкреслюємо: це умовне Безсмертя.
Із літературних джерел відомі біблійські довгожителі, є опис, як в Індії раптом з’явився чоловік, якій розмовляв на мові, що існувала 5 тисяч років назад…
Не треба перераховувати випадки. Вони були в різні часи. Більше того: Людство вже мало Цивілізацію, яка мала індивідуальний термін існування майже 1 мільйон років, але це виявився тупиковий шлях. Справа у тому, що будь-яке Існування повинне мати мету свого існування. Носій Життя/Розуму не може жити тільки заради того, щоб жити. Цей шлях характерний для Тваринного світу Землі, але його представники є, так би мовити, пасивними носіями Пасивної форми Розуму. Людина же є представником Активної форми Розуму. Більше того: Людина є кандидатом на входження у склад Вищого Розуму! А це означає, що перша форма Безсмертя, яке Ми прийняли тут, може бути тільки паліативом на певний термін існування Людства.
Поговоримо про цю форму докладніше?
Так.
Коли я займався активним Сенсорним Діагностуванням людей, то в масиві інформації зажди читав Програмний термін життя людини, який, до речі, практично ніхто не проживає. Цей термін бував різний – від 90 років і до 240. Чому так?
Лукавиш: ти добре знаєш чому.
Але тут головним є інше: сучасна пересічна людина має свій термін життя¸ навіть програмний, значно більший, ніж мала людина хоча би 1 000 років назад. Чому?
Саме тому, що різні люди мають різний Програмний термін життя, який людина отримує при народженні. Він залежить від багатьох факторів генетичного, кармінного і навіть соціально-етичного характеру. Іде селекція.
З панекологічної точки зору Людина не має ворогів, трофічна вервечка на ній закінчується, тому Людство в собі має велику купу різноманітних чинників, які регулюють існування Людства. Ці чинники є «законними» і «незаконними». Названий тобою чинник відноситься до «законних» чинників. А в силу цього, він повільно змінюється на краще залежно від того, як деградують «незаконні» чинники.
Ці деструктивні чинники по своїй природі є своєрідними модераторами у розвитку Людства, бо саме вони і обумовлюють всі ті негаразди, великі і малі, якими так рясно пересипана Історія Людства і навіть життя кожної окремої людини. Про них треба говорити голосно, що останнім часом і починає робитися в окремих країнах та краях ареалу існування Людства на Землі.
Так, наступний раз і поговоримо про них.
МИ
ID:
761045
Рубрика: Проза
дата надходження: 18.11.2017 20:14:03
© дата внесення змiн: 18.11.2017 20:14:03
автор: Левчишин Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
