Мете густо метелиця,
грудень заховає лице
у сувої сірих хмар,
що летіли із Стожар.
Хуртовина замітала
і по вулицях літали
пластівці сніжинок,
із срібла пушинок.
Коли стихне заметіль,
місячна настане тінь,
тануть крапельки снігів,
стане мокрим світ весни.
Вдягли убори кольорові,
картаті стрічки і обнови,
красу сорочок і в кожушок
закутались, летить сніжок.
Сніжинок тануть краплі,
геометричну згадують красу,
краса про себе нагадає
у вишиваному стібку.
Фотографія із інтернету.
Дякую 
