«Ржа»
Лукавив в очі, говорив що не кохаю
Тобі я знав так буде краще
І серце рвалося, з блідих грудей
На волю, й грохотало важче
Уважно слухала слова
Не бережно стирала теплі сльози
Які стікали на вуста
А за вікном тріщали грози
Напевне гарний був актор
Бо ти повірила мені
Моєї гри то був фурор
Та я уже лежав на дні
Я весь пропах сухим вином
Без тебе в сутінках душа
Усівшись тихо за столом
Курок спустив, хлинула ржа
Віталій Прокопович…..
06.11.2016.
