«Збентежені мрії»
Спалахував вогник надії
Між ними, та тут же згасав
Здригались збентежені мрії
Їх гамір, чомусь не вщухав
І падали капельки крові
На мерзлу зелену траву
Співали пісні колискові
Та зовсім не знали кому
І пахло свинцем і брехнею
Не стане світанку ось-ось
Вона була тільки твоєю
Та видимо щось не зрослось
І падали крапельки крові
Із рани з зелену траву
Упав на стежки полинові
Тепер вже байдуже йому
Віталій Прокопович…..
26.03.2018.