UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Вишневська: Окраєць неба - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це і тішить, і засмучує...завжди хочеться, щоб душі не знали печалі  Дякую, Оленко, за розуміння! 
Tychynin Herbert, 19.04.2018 - 22:56
Гортають хвилини й хвилинки, й напів-, і секундий сторінки хвильоввих на радість листів, що хвиля по хвилі стрибають далеке в ніку́ди... Ковтають тумани, де вічність втрачає ганебну свою нечутливість, виходить из себе, говорить, щось діє, ламає, будує, кохається з лісом на обрії, виховує гори і море й вмірає нарешті колись на очах, або віях у сосен, осік і беріз... та плачуть при тому, як правило тількі обрійні гаї... І плетіво напів-несказаних слів, недочутих казок, непроявлених снів, недодуманих поглядів, на півдорозі утрачених мрій, недоношених образів, недолюблених друзів, напівнедокоханих героїв романів, пісень і вертепов, недослуханих музик - крадуть на вулицях в нас пауки і без сорому у паутіну свою заплетають,ловлячи мух на те, що найдорожче мабуть було у нашім жітті... А ми з тобою ідем, ідем, ідем і зовсім, зовсім не склопоталися цім усім (бо рука у руці!) так і ідем собі далі в майбутне й не загубимось будьмо і не заблукаемо й один одного не непозбудимося й не позабудьмо! Даруйте, Олена, сам не знаю, що це на мене напливло, але не втримався від цього переспіву (він певно не пародія, і ніщо подібне, заприсягаюся ув цьому!) а скоріше під впливом дуже гарного вашого вірша (точніше вже двох - дуже гарних!) - переспів на свої власні мотиви, Дякую Вам дуже, за насолоду і за можливість "паразітувати" мальоха, соррі, зітру усе як стій, коли Ви забажаєте, усіх благ Вам та дедалі інтенсивніших й цікавих інспірацій, Герберт Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам щиро вдячна за те, що так відчули мої емоційні хвилі, що переробили їх у своїх словах...  Це дуже дорогого коштує - коли інші люди проймаються аж до написання свого вірша. Мені надзвичайно приємно! Мені, як категоричному неприбічнику власних віршів, це дає надію на те, що вони пишуться недаремно, мабуть... :Не видаляйте лиш, прошу Вас. Це ж цілий світ! Натхнення Вам, Герберте, і мої щирі захоплення Вашою справою! Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оксаночко! Рада тобі, Сонячна
Фотиния, 02.04.2018 - 19:46
 ну от - уже окраєць неба визирнув з темних вод  А там, гляди, і зовсім розвидниться!   за-будь за такі знахідки призначають оскар!     
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вже як вчепилася цупкими пальцями в той окраєць - хто ж його вибере?  Дякую, Світланочко!  Оскара в студію не треба....ще годувати його потім, а сам валяється і нічого не робить   
Людмила Пономаренко, 31.03.2018 - 16:39
...На перонах чужих вокзалівМаршрути зриваються, взявши акорд печалі.  Вражаюче гарна поезія!
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, що заглянули!
Ганна Верес, 31.03.2018 - 09:35
Гортаю секунди й листи, що летять в нікуди,Тумани, де вічність в собі горизонти губить, І плетиво втрачених слів в павутинні вулиць, Якими бродили /рука у руці/ й не забулись...
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Ніночко! Навзаєм і Вам того ж
Ярослав К., 30.03.2018 - 20:24
Навіть якщо нічого подібного ніколи не відчував, але написано так, що Вашими рядками неможливо не проникнутися 
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сама повірила, доки сто раз правила Мені дуже приємно, що вдається достукатися до серця того, хто читає Дякую Вам! 
Наташа Бруснікіна, 30.03.2018 - 20:20
Розчулили до сліз словами: "Пам'ять домашньою кішкою лиже руки..."
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вона така та "кішечка": і лиже руки, і кігтики в серце випускає Щиро дякую Вам, Наталочко!
Надія Тополя, 30.03.2018 - 19:57
Дужу гарний вірш. Де пам"ять домашньою кішкою лиже руки. Як сказано, просто таки класно
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що сподобалось! Спасибі, що завітали
Ліна Ланська, 30.03.2018 - 19:29
...пам'ять домашньою кішкою лиже руки...  От скільки читаю твої вірші,все дивуюсь,як ти вмієш втілити в образи найменші порухи душі людської...Кожен тут знайде щось своє,бо твоя образність неймовірно багата. 
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто має неосяжний космос в душі своїй, той завжди відчує все до останнього поруху вій... Мені дуже втішно, що ти відчуваєш! Щиро захоплююсь твоїм Космос, бо...
Олена Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Наталочко! Ви просто згусток найщиріших емоцій
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Браво Вам!!! 
