Вранці троє друзів,
Зібралися на вепра.
Влучити кулею катюзі,
Була задача перша.
Довго шукали, не знайшли,
Гуділи неабияк ноги.
Тоді до висновку прийшли.
Перепочити треба трохи.
Дрів у кучу назбирати,
Юшки гарячої зварити.
Василю прийшлось відстати,
Під кущем " опорожнитись".
- Я вас наздожену, ідіть,
Гукнув він хлопцям в слід.
Багаття стало гоготіть,
Зварився вже й обід.
Випили не по одній,
Про Василя давно забули.
Почувся тріск у тишині,
І мат, що ще не чули.
- Що сталося, Василю?
Де ти так довго був?
-Щойно втікав, щосили,
Він перевів ледь дух.
Присів я за кущем,
Звісно, штани спустив.
Плямкає, щось за плечем,
- Швидше розказуй, не мовчи.
-Дивлюсь ведмідь збирає,
Що з заду "наложив".
Зі смаком уплітає,
-Що далі ти робив?
-Боявсь поворухнутись,
Ведмідь ізголоднів.
Такий же страх відчути,
Тож срав, доки він їв.
