«Відстані страждання»
Не карай своїми карими очима
Не вбивай своїми фразами про нас
Заховавши свої крила за плечима
Не старайся зупинити час
Я не твій, і ти мені не пара
Та хіба хвилює це когось?
Я і так блукаю мов примара
І забув яке на смак життя чогось
І ось-ось зірвусь у темну прірву
Хоч молили не любить тебе
Та із себе кляту маску зірву
Скам’яніле серце досі ще живе
Я не знаю, що його чекає
Відстані страждання, чи розради час
Та душа тобою, досі ще страждає
На папір кидає сотні дивних фраз
Віталій Прокопович……
24.04.2018.