Я ніколи не була сама,
Я завжди була в себе.
І знаєте, мені цього досить.
Всі інші, ті хто поруч.
Лише від того, що їм так зручно,
Або повинні...
А потім я буду повинна бути з ними.
З батьками.
Повинна, буду.
Але тільки так, як і вони зі мною.
Я дам їм все, що необхідно.
Для цього спілкування не потрібно.
Та їм і не треба,
Мені вже також, і давно...
Життя мене навчило,
Що в цьому світі, я довіряти повинна лише собі.
Та й ти послухай мене.
Радій кожному дню з сім'єю,
Бо буде в тебе своя власна.
Та побудуй її так,
Щоб ти та твої діти.
Захотіли повертатися до неї через роки.
А не як я, по ним я не сумую,
І вже давно.
Ти можеш говорити,
Я не права в відношенні своєму.
Та ти мого життя не знаєш,
Та й знати і не треба.
