Чому це тінь, ховається від світла?
Чому вона, не має на лиці гримас?
Вона мабуть, у темряві вже зблідла.
І кожен раз, помітно, дивиться на нас.
Ми всі приховуємо, власні таємниці,
Щоб їх ніхто крім нас, ніколи не займав.
Усі страхи, знаходяться лиш у темниці,
Щоб їх ніколи розум, вірно не сприймав.
Саме наша тінь, вона як совість поряд,
Завжди спливає, коли хочеш приховати.
І не важливо зовсім, має вона погляд,
Чи доведеться знову у пітьмі ховати.
Таке життя, де неодмінно все спливає,
Тому за кожну дію, ми відповідаємо самі.
І якщо щось, буває іноді тримає,
То ти не сердься, що самі ж ми і сліпі.
