НА ЖАЛЬ
За роками роки – так минає життя,
І, на жаль, у дитинство нема вороття,
А то б до шкільних повернувся часів,
До себе, малого, за парту підсів,
Та в зошит – в косую лінійку папір –
Собі написав би: нікому не вір.
Не бійся, не вір, не проси і не мрій
І перлами слів між корита не сій,
Щоб потім не гризло тебе каяття...
Як жаль, що в дитинство нема вороття.
