Настане день, я повернуся знову,
Перетинаючи всі межі заборон,
Стираючи всі правила й умови,
Щоб перейти назавжди Рубікон.
Настане день, і я згадаю море.
З соленим присмаком світанків на устах.
Де простір для польоту неозорий.
Де щастя прокладає собі шлях…
Настане день, я наберуся сили.
Окреслю свій невидимий кордон.
І зроблю те, чого завжди хотіла,
Наче фатальна жінка на мільйон…
Настане день, де зовсім неважливо
Хто переписує історію Твою.
Якщо ідеш назавжди - то красиво…
Щоб не відчути прикре жамевю…
Настане день, де запах кави й квітів…
В один кінець квиток в чужі міста.
І скаже хтось: "Моя найкраща в світі!"
Відчуєш Ти - цей день уже настав…
Дуже сподобалося 
