НИЗКА ХОКУ
Клубочок болю
Колючкою у серці
Ношу день при дні.
Всемогутній джин
Ховається у пляшці.
Відкорковую.
Травнева злива.
Під парасолькою іду
І не змокаю.
Над прірвою
Висить місток прозорий.
Страх дивитись вниз.
Немов крізь пальці
Пісок, так дні збігають.
Фінішна пряма.
Тихий шепіт хвиль,
Неначе колискова.
Зорі миготять.
Троянди плачуть,
А може так здається.
Поле безсмертя.
Нащадків смуток
Туманом осідає.
В генах біль луна.
Квилить самота
В покинутій хатині.
Іржавий замок.
Усе минає:
І час , і ми, і люди.
Трагічність долі.