Цвіркоче ніч — вже серпень на порозі.
Давно не чути солов’їних трелей,
Тонкі ліричні струмені пастелей
Зустрілися на місячній дорозі.
Під куполом небесного фавору
Сметанні хмари танули в безодні,
Колючі погляди зірок, холодні,
Втішалися акордами мінору.
Дерева перегойдували тіні.
Моргали очі лісу світлячками,
Зеленими мигтіли ліхтарями,
Переливались райдужно в сплетінні.
Метелики єднали наші крила,
А ми удвох летіли навстріч світлу
Кометами і тішилися літу —
Кохання ореолом ніч святила.
17/08/18
Гарний вiрш, Лано. Дуже яскраво звучить. Досить цiкавi такi, захоплюючi романтичнi пригоди.
Тiльки от у вас у передостанньому рядку слово "радувались" - якось у подiбних випадках набагато частiше кажуть "радiли", нiж "радувались". Може тодi тут замiсть словосполучення "i радувались" додати "радiючи знов":
I ми удвох летiли навстрiч свiтлу -
Кометами, радiючи знов лiту.
Дякую, пане Дмитре, за цікаву дею і щирий професійний коментар і і зараз я відчула, що це слово потрібно замінити. Думаю, що заміню "і радувались" на "і тішилися". Так буде краще на Вашу думку?
А, ну, i "тiшилися" також досить гарно звучить - то вже на любителя, кому який варiант бiльше подобаеться. Як варiант - можна ще i "радiли" - скажiмо - "Кометами, й ще бiльш радiли лiту".
Тiльки от у попередньому рядку - у кiнцi там кома не зовсiм i потрiбна. Тут замiсть неi краще знак тире поставити, бо тут же думка продовжуеться у наступному рядку:
I ми удвох летiли навстрiч свiтлу -
Дуже яскраво звучить. Досить цiкавi такi, захоплюючi романтичнi пригоди.
і зараз я відчула, що це слово потрібно замінити. Думаю, що заміню "і радувались" на "і тішилися". Так буде краще на Вашу думку?
к 
у 
