Напився місяць росяним нектаром, Чумацький Шлях такий, хоч їдь по сіль, Не віриться, що осінь незабаром, Зі мною літо трішечки постій. Зі мною нині пригадай минуле, Якусь дрібничку може залюбки, У місті тихо, всі уже заснули, А в мене кава, зорі та думки. А в мене юність ще не відгоріла, Хай завтра осінь, хай навіть зима, Я покохати серцем всім посміла, І хто сказав, що почуттів нема? І хто сказав як правильно прожити, Щоб мати види мінімум на рай? Нехай осудять. Буду я любити, Хоч в мріях, юність трохи зачекай… © Надія Семена
ID: 804735 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 28.08.2018 21:46:00 © дата внесення змiн: 28.08.2018 21:46:00 автор: Надясемена
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie