Серпень.
Розніжився серпень смугастим баштаном,
Схилився гілками обтяжених груш,
Жоржинами вишив сади філігранно,
Додав до пейзажу манірності руж.
Парчевих туманів лягла прохолода,
У ній заблукали бродяги-зірки,
Серпневої ночі закохана врода
Неначе цілунок торкнулась щоки.
Злетіла пір’їнкою в літній світанок,
Розсипалась фарбами пишного дня,
Про холод ще думати начебто рано,
Хай яблука стиглі, а в полі – стерня.
Хай срібло на скронях, і пам'ять, і досвід,
Хай більшає роздумів, меншає мрій,
Живі почуття і кохання є досі,
В бентежній душі ще такій молодій.
Ⓒ Надія Семена.