Минулі миті вбиті лежать долі,
Усе червоне навкруги - калюжі крові,
Але вони безсмертні в кожній долі -
Безсмертні миті щастя і любові!
Хвилини горя — зсиротілі діти,
Неначе цвіт полину в дикім полі,
Як висохлі голівки мертвих квітів,
Мов білий пух обірваний тополі
Розбиті, стерті, пошматовані ущент,
Із попелу та згарища стають -
Потрібна лише мить, один момент,
Короткий спогад — миті оживуть…
Мозаїка життя у кожній миті,
Калейдоскоп миттєвостей буття,
У пам'ять нашу, як в бурштин залиті,
Але в які немає вороття…
