Ну що воно це, скажіть, за гаплик?
В нормальних є муза, а в мене - музик.
Тихенько підкрадеться темної ночі:
"Агов, ось і я, відкрий швидко очі."
Уже я й благала його, і просила -
Так спати я хочу, що просто несила.
А він мені каже: "Допишеш рядок
І йди куди хочеш, хоч в ліс, хоч в садок."
Бува і таке - з музиком посварюся -
"Образився я і уже не вернуся"
Та горде хоч слово і гострий язик -
Серденько чутливе той має музик.
Робитиме вигляд "Мені все одно",
Та прийде й постука тихенько в вікно.
Тож ручку й папір вже шукає рука -
Не довго серджуся я на музика.
І ось, обійнявшись, читаєм рядки
Хоч мабуть вже треті не сплять півники.
Всміхнусь музикові собі на біду
Сподобалось? - каже - Я й завтра прийду!
