Янка Сіпаков, Вінок сонетів «Жінка», Сонет XV – Маґістрал*
Від рук, від уст, і від очей твоїх
Нема нічого кращого у світі,
Єднає двох природа нас самих,
І ми добрієм при тобі, сердиті.
Твоє життя – це блискавиці біг.
Усмішкою твоєю ми зігріті,
До тебе спішимо з незгод усіх,
Як вітер мчить на простори відкриті.
А ти – свята, немов любові спів, –
Родила фараонів і рабів,
Щоб життєдайність не могла спинитись.
Ти – мати, жінка; ти – дочка, сестра,
З тобою завжди радісна пора.
Дозволь же, жінко, в ноги поклонитись!
Янкa Сiпaкoў
Вянoк caнeтaў "Жaнчынa", Сaнeт XV
Ад pyк, aд вycнaў, aд вaчэй твaix
Нямa нiчoгa лacкaвeй нa cвeцe.
З'яднaлa нac пpыpoдa yдвaix,
І мы дaбpэeм пpы тaбe, як дзeцi.
Твaё жыццё – як блicкaвiцы мiг,
Твaя ycмeшкa вeк нaм цёплa cвeцiць.
Спяшaeм дa цябe з нягoд ycix,
Як нa кpyгi cвae cпяшae вeцep.
А ты – cвятaя, як caмa любoў –
Рaджaлa фapaoнaў i paбoў,
Кaб жыццядaйнacць нe мaглa cпынiццa.
Ты – мaцi, жoнкa; ты – дaчкa, cяcтpa,
Твaя зaўcёды гoжaя пapa.
Дaзвoль, жaнчынa, ў нoгi пaклaнiццa.
*Маґістрал – п’ятнадцятий з’єднувальний сонет для чотирнадцяти сонетів вінка.
Рядки цього сонета являються першими рядками всіх попередніх сонетів.
Маґістрал зазвичай розміщується останнім, хоч і створюється першим.
Всі сонети пов’язані між собою – перший рядок кожного наступного сонета
являється останнім рядком попереднього сонета.