НИЗКА ХОКУ
Мерехтять у снах
забутих лиць видіння.
Птахи-спогади.
Прозорість неба
із райдужних мережив –
чари літоднів.
Живуть у світі
моїх фантазій діти:
замість скель – сади.
Раювання смак
в хвилину вечорову.
Всохла річка сліз.
Розпукується
поранку ніжна квітка.
Не вагайсь! Живи!
Розкоші вічні
за брамою у раю.
Йди! Спромоги час!
Серця лабіринт –
життєвий шлях поета.
Жайвір в небесах.