Хоч ти не мій, та уві сні
Постійно голос чую твій:
Шепочеш ніжності слова тихенько,
Ось-ось немов розіб’ється кришт́алеве серденько...
Вдивляючись довірливо у казку,
Я поринаю в шелестіння ночі...
Яка солодка все ж шалена ця за́бавка!
Від щастя чи від подиву примружуються очі...
Від погляду єдиного... Шаленого, дбайливого
З глибин душі зникає отой страшний тягар,
І струни виграють таємні від щастя нездійсненного,
Неначе Вальс Від́енський у колі сотень пар...