По життю мені оди ніхто не співав,
Не присвячував віршів і не впадав,
Та я гордо йшла до своєї мети,
Я плекала надію, бо ж у мене є ти:
Мій талант і натхнення;
Мій поклик душі і моє одкровення;
Думка-стріла й перли-слова;
Чиста душа й світла голова.
Та я все ж дочекалась тріумфу свого,
Хоч спіткнулась не раз, ідучи до цього.
Я зібрала усі смарагди свої.
Усміхнені, щирі, мов діти малі.
Так довго чекали на волю вони.
Заіскрились на сонці, пішли до води,
Все далі й далі... і попливли,
Місце обрали, час віднайшли.
Як вдячна я долі, що ви в мене є,
Поклик душі, одкровення моє.
Хоч оди мені ніхто не співав,
Не присвячував віршів і не впадав,
Я сумлінно і вперто,
Скажу вам відверто,
Крок за кроком я йшла до цієї мети.
Мій таланте, мій друже, бо ж в мене є ти!
07. 05. 2019 р.