Довго не наважувався показати цей текст. Та не думаю, що зараз, коли чекаємо 20.05.2019, актуальність його не щезла.
1. СТАН РЕЧЕЙ
09.05.2019* 11:05
Здається, що все – нервування та провокації, фейки та відверта брехня, підкуп виборців та непідкупність виборців, фонтанування Старого лайна та неочікувані гейзери принципово Нового формування агітації – все це відійшло у минуле, бо Президент В.О. Зеленський переміг з розгромним рахунком для свого суперника В.О. Порошенка, бо як ще можна сприймати співвідношення 73,22% до 24,45% чи 1,00:0,33. Але виявилося, що не все так просто, що це у цивілізованих країнах після такого результату суспільство заспокоюється і починає жити далі, прагнучі виправити помилки і досягти успіху у подальшому житті. Тільки не в Україні.
Оговтавшись Старе пішло у наступ в прагненні звести нанівець досягнення Нового, будь за що утриматися при владі і для цього використовуються найпідліші засоби та прийоми. Одним із них стало те, що меншість виборців, яка отримала поразку, округлила свій показник до 25% і заявило, що саме воно є квінт-есенція суспільства, є носієм прогресу, адже саме меншість завжди права.
Я не хочу і не можу розглядати всі аспекти того, що зараз відбувається в Україні, тим більше, що є вдосталь вельми компетентних людей, які займаються аналізом цього. Я хочу поговорити про цифри і про те сховане, яке зараз кричить про своє існування, а його мало хто бачить/чує.
Отже, розподіл голосів громадян України у другому турі вибору Президента України серед тих, хто голосував, був у % такий:
- Зеленський В.О. = 73,22 ;
- Порошенко П.О. = 24,45;
- Зіпсовано бюлетенів = 2,33.
Але при цьому кількість тих, хто голосував, було 62,09% від тих, хто має право голосу. В такому випадку із урахування всього населення із правом голосу розподіл голосів має такий вигляд у %:
- Зеленський В.О. = 45,46 ;
- Порошенко П.О. = 15,18;
- Зіпсовано бюлетенів = 1,45;
- Не голосували = 37,91.
Це означає, що за принципові зміни в країні виступає 45, 46% населення, фактично проти цього 15,18+1,45=16,63% і 37,91% тих, для кого байдуже (вата) що буд в країні та взагалі чи буде існувати Україна, якщо врахувати сьогодення фактичної війни із Московією.
Кожна із цих цифр виходить за межі статистичного очікування і тому по кожній із них слід говорити окремо.
Зеленський В.О. = 45,46%.
Якщо розглядати Вид Хомо Сапієнс сапієнс як Носія Життя/Розуму на Землі, то діючий зараз Цикл його існування має Програму Розвитку і в межах її діють неявні регуляторні закони, які час від часу проявляються в реальному житті Людства і в Історії Людства. Деякі із них вже стали відомими – наприклад: Закон Синхронічності і Закон 15%, деякі відомі вельми вузькому колу людей, які мають Здібності і, головне, Дозвіл Читати їх. В якості останнього слід назвати Закон Обумовленості, про який мої колеги в різні часи говорили стосовно майбутнього України. Саме тому, як тільки пан Зеленський офіційно об’явив про свою участь у змаганнях за посаду Президента України, я, починаючи із січня 2019 року, розмістив у ФБ свій аналіз «Хвала Зеленському», до якого навіть зараз, коли пан Зеленський переміг, я можу тільки повторити, що в даному випадку на місці Зеленського могла бути інша людина, але сам процес був викликаний Обумовленістю майбутньої ролі України у розвитку Людства.
Таким чином, цифра 45,46% логічна, хоча очікувалася і більша.
Порошенко П.О. = 15,18%.
Переконаний, що в майбутньому ще буде написана дисертація про цю людину як взірець ницості політичної формації становлення України.
Здається, що Закон 15% в даному випадку спрацював – нагадую: вважається що кожна нація чи нарід (як єдність націй на одній території існування), має статистично 15% людей авангарду і 15% людей ар’єргарду, останні є дисидентами чи навіть коллаборантами. Але тут є одне АЛЕ!
По-перше, відомо, що пан Порошенко П.О. певним чином збільшив долю свої голосів за рахунок різних засобів адмінресурсу. По різним оцінкам у нього не повинно було бути більш 10% стосовно пана Зеленського, що у перерахунку стосовно всієї України дає 6,21%. Ця цифра навіть менша, ніж показник долі глибинного суспільства України по С. Дацюку в 10%.
По-друге, кидається в очі неочікувана підтримка його з боку достатніх верств інтелігенції, що вельми не характерне в подібних ситуаціях. Особливо, якщо врахувати, що в ряді випадків активними його прибічниками ставали відомі діячі культури і мистецтва, які до нещодавно активно виступали «за правду».
Саме останнє, а також величина фіксованої долі прибічників, плюс неймовірна нахабність та вседозволеність порохоботів примушує почати шукати пояснення всьому цьому.
Не голосувавши = 37, 91%.
Це більш ніж у 2 рази по відношенню до статистичне очікуваних 15%.
Посилка на те, що це менше, ніж бувало раніше, не проходить, бо все, що
більш за статистично очікуване, повинне бути пояснене, воно повинне бути мотивоване, обґрунтоване.
2. ЗОМБУВАННЯ. Теорія
11.05.2019* 12:00
Я переконаний, що традиційні аналітики знайдуть суто реальні пояснення всіх цих цифр та дадуть обґрунтування логічності того, що є нібито очевидним. Але слід врахувати, що в даному випадку Україна знаходиться у фактичному стані війни із Московією, яка застосовує вельми широкий спектр боротьби окрім традиційних методів «гарячої» війни. Те що називають «гібридною війною» включає у свій арсенал, безумовно, і нетрадиційні засоби та нетрадиційну зброю. По цьому питанню є багато вже досліджень, літератури та навіть концепцій, я ж хочу зупинитися тільки на аспекті ЗОМБУВАННЯ МАС ЛЮДЕЙ.
Зомбування людини може бути абсолютним і частковим. Абсолютне зомбування – це повна заміна чи навіть знищення свідомості людини і таким чином перетворення людини у біоробота. При частковому зомбуванні людина отримує певну програму на виконання певних дій, в певний час чи при певних обставинах, чи певні ідеологеми, які по переконанню людини є природними для неї і навіть абсолютними.
Зомбування широких верств населення є одним із засобів Інформаційної війни і воно має два класи, відповідним чином поділяючи Інформаційну війну теж на два класи, а саме:
1 клас – Традиційна, Вербальна Інформаційна війна;
2 клас – Нетрадиційна, Віртуальна війна.
Треба підкреслити, що вся Інформаційна війна в обох її різновидах, які інколи навіть переплітаються, зацікавлена тільки у частковому зомбуванні людини, бо це дає можливість використовувати найбільш ефеективно таке програмування.
Традиційна (Вербальна) Інформаційна війна повністю будується на формування певних моделей і мотивацій людини, на зомбуванні людини Словом і вона має адресатом Свідомість людини. Класичним описом її можна вважати книги киянина Г.Г. Почепцова «Информационные войны» (2000 рік) і «Психологические войны» (2003 рік), які є у вільному доступі в Інтернеті, точно так, як і декілька сотень книг на цю тему на російській та англійській мовах.
Якщо зробити проекцію перепитій сучасної президентської гонки в Україні на все те, що описує суть Вербальної Інформаційної війни, то слід новацією вважати: нестримну наглість та при цьому повну відсутність морально-етичних правил у порохоботів; появу «матрьошок» - коли фейк ховається у фейку; активне формування та постійна дія «фабрик тролів». При цьому відрізнити хто з них є зброєю московітів, хто є доморощений українській, хто під кого рядиться було дуже тяжко.
Новацією була і рішуча роль журналістів на телебаченні.
При всіх можливостях Вербальності, «воєнні» дії Вербальної Інформаційної війни охоплювали тільки певні верстви населення, мали певні локалізації. Віртуальна же Інформаційна війна по своїй суті зразу має адресатом все населення країни чи певну популяційну і навіть інтелектуальну групу людей і вона оперує із ПідСвідомістю людини.
Нетрадиційна (Вербальна) Інформаційна війна адресатом має ПідСвідомість людини, через яку потрібним чином корегується Свідомість людини, а головне – може виконуватися програмування та перепрограмування великих популяційних одиниць Людства. Зупинимося на деяких, як по мені, то головних, які були задіяні, явно та неявно, під час президентської гонки в Україні з боку приспішників діючого президента пана Порошенка.
1. Ефект 25 кадра.
Старий засіб, напевно вже скоро буде йому 100 років.
От що говорить Вікіпедія: «25-й кадр — зображення або ж текстове повідомлення, що подається через засоби масової інформації з метою досягти цілі через задіяння підсвідомості. Більшістю вчених 25 кадр вважається фікцією, а сам автор публічно зізнався в підробці результатів».
Тільки є одна дрібниця: «більшість вчених» не визнають існування Підсвідомості, бо вони сповідають Матеріалістичну парадигму; з іншого боку «ефект 25 кадра» є тільки умовна марка самої дії. Легко можна уявити, що під час телевізійної передачі певного, навіть нейтрального змісту, паралельно на грані звукового сприйняття передається у запису сповільненого чи навпаки прискореного темпу агітація за пана Порошенка. Така передача не подіє на всіх слухачів, але певне коло захопить у свої лабети.
Коли у мене відбувалося Розкриття і були різні Іспити, то один раз мене Привели на сеанс сильного гіпнотизера і один раз на сеанс сильного сугестолога. На обох сеансах на мене зусилля авторів дії не мали ніякого впливу і в залі в обох випадках я не був одиноким в такій якості. Тому переконаний, що ефект 25 кадру не діє на всіх, але якщо, наприклад, кожний день на протязі довго часу та ще в один і той же час іде така передача, то ефект від неї неминучий.
Та у цього методу є недолік: він не може охопити велику популяційну групу.
2. Психотронні генератори.
Традиційно спочатку подивимось що говорять про це в Інтернеті. Дві типові думки – дві цитати
Вікіпедія рішуче каже: «Психотронна зброя — вигадана зброя, яка за допомогою «біологічної енергії» впливає на мозок, що може викликати фізичний дискомфорт, розлад психіки або смерть.» З точки зору Вікіпедії це є «вигадана зброя», тобто неіснуюча. Але трохи далі у іншого джерела читаємо інше:
«Психотронна зброя – це вид зброї масового ураження, в основі дії якої лежить вплив на людину електромагнітними полями чи акустичними хвилями, які викликають зміну поведінки, зміну розумової діяльності, реакцій на події та ситуації, призводить до порушень в роботі функціональних систем організму і змін тканин в клітинах. Ці всі зміни відбувається з певною метою: формування сприятливих психо-фізіологічних умов для здійснення управління людиною поза її контролем над власним розумом і тілом. Метою управління є формування наперед заданих суб’єктом управління смислів, меседжів і формування атмосфери до сприйняття певних наративів з подальшим їх засвоєнням на ментальному рівні в якості «власно вироблених».
У свій час (1996-98 рр.) в межах моїх службових обов’язків я тричі виконував аналіз ситуацій застосування так званих психотронних генераторів, які і є типовими представниками Психотронної зброї. Знаю, що у 1990-91 роках за допомогою такого генератора колектив під керівництвом академіка РАН Акімова оброблював територію Криму. Нема потреби розглядати інші випадки моїх аналізів. Простіше навести основні висновки:
А). Психотронні генератори не працюють на основі електромагнітних чи акустичних хвиль; конструювання цих генераторів має різний вигляд, але фактично вони діють на основі «енергії форм» (умовна назва), коли відбувається задана локальна (різного масштабу) деформація Реальності за рахунок активного проникнення в неї інших Агрегатностей;
Б). В силу того, що кожна людина окрім Реального Тіла має ще і Тонкі Тіла, то практично всі люди, які так чи інакше виконували операції по конструюванню та застосуванню Психотронних генераторів, вимарювалися із життя. Фактично мова іде про тотальну Заборону на ці Знання. Принаймні зараз.
В). Застосування Психотронних генераторів є видом самогубства, тому що на відміну від артилерії чи ракетної техніки, де враження цілі знаходиться далеко від місця її застосування, ці генератори обумовлюють еліпсоподібне «поле враження», яке від точки його запуска має зону враження як уперед, так і назад та по бокам.
Г). Застосування Психотронних генераторів проти великих територій завжди провокує «ефект бумерангу» для того, хто їх запускає. Так, наприклад, череда немотивованих катастроф різного ґатунку в Росії може бути доказом того, що її компетентні органи оперують Психотронною зброєю проти України та інших країн.
Чесно кажучи, мені тяжко уявити, що Росія застосовує Психотронну зброю, тому що це зброя самогубця, але, враховуючи що Глибинне суспільство Росії складає 86% (по С. Дацюку), таку можливість нема рації виключати. Особливо, якщо, наприклад, враховувати, що є певна кількість людей в Росії і навіть у нас, на яких не діє ніяка страшна правда про злочини та звірство можновладців.
3. Нейролінгвістичне програмування (НЛП).
Слово має Вікіпедія: «Нейролінгвістичне програмування, кодування психіки (НЛП) (англ. Neuro-linguistic programming (NLP)) — псевдонауковий напрям у психотерапії та практичній психології, що вивчає закономірності суб'єктивного досвіду людей через розкриття механізмів і способів моделювання поведінки і передачі виявлених моделей іншим людям. Ефективність спростована.»
В цьому визначенні мені подобається два моменти: «псевдонауковий
напрям» і «Ефективність спростована». Так і несе вітерець Ортодоксальність!
Я зробив просту річ: поклав біля себе Довідник по НЛП та включив передачу телевізійного каналу «Прямий» із метром Ганопольський, а потім мимоволі почав сміятися. Не знаю чи проходив цей телевізійний журналіст і ведучій спеціальну підготовку, але вся його жестикуляція, манера говорити і триматися, концептуальність тощо були прямою ілюстрацією до положень цього Довідника.
Взагалі, історія із НЛП вельми показова, тому що багато зараз є такого, що Ортодоксальна наука не приймає бо воно не вписується в Прокрустове ложе Матеріалістичної парадигми, і в той ж час це, що не приймається наукою, гарно працює на практиці.
Доказів того, що НЛП у повному обсязі чи частково використовувалося під час президентських перегонів більше ніж достатньо, але воно в даному випадку обмежувалося телебаченням та соціальними мережами. Та при цьому зомбування цим методом було вельми успішним, тому що сам цей метод дає можливість будувати вплив на певну аудиторію, на певний адресат.
4. Ефект Махаріші.
13.05.2019* 13;15
В Інтернеті тільки на українській та російській мовах майже 62 000
документів на цю тему. Найчастіше використовується визначення, що це є парапсихологічний феномен, ефект якого основується на трансцендентальній медитації (ТМ) по системі Махаріші, в якому кількість людей, які одноразово виконують цю операцію, можуть корегувати якість життя людей в певному регіоні. Докази достовірності цієї дії в реальності мають незаперечний статистичний характер.
Суть Ефекту Махаріші достатньо гарно показана в Інтернеті, то нема рації мені переказувати її тут. Але я хочу розказати про те, що явно не показане в ньому, принаймні я не знайшов.
Як я вже говорив, у 1996-98 роках я офіційно працював в якості наукового співробітника і займався Сенсорною аналітикою. Один раз мені було доручено виконати аналіз «Білої статті», яка була отримана із Німеччини по лінії обміну інформацією з НАТО. Це був робочий проект експериментально апробованої системи створення принципово нового роду військ Бундесверу. Так я вперше познайомився із Ефектом Махаріші.
Суть.
Передбачалося створення чотирьох (по напрямкам світу Північ-Схід-Південь-Захід) крил військових підрозділів, куди підбиралися по спеціальній програмі вояки із розширеними від народження здібностями, а з них готувалися так звані «летючі йоги». Операція, яку виконував підрозділ мала такий вигляд.
Великий спортзал. По периметру сидять воїни-йоги в позі лотоса. Вони входять в стан медитації, але перед цим даються дві установки.
Перша – на відрив від підлоги (звичним фіксувалося в 50 см, окремі особи досягали висоти у 150 см. Як тільки воїн досягав цього, так він зразу включався у Об’єднану Свідомість всіх присутніх в залі. По суті це і був/є Ефект Махаріші.
Як тільки всі присутні утворювали цю Об’єднану Свідомість, так зразу включалася друга установка: починалася Ментальна обробка певної території із певною метою. В «Білій статті» мова йшла про території країн Європи, а метою було обумовлення доброзичливого відношення населення цих країн до Німеччини. Лозунгом було: «Виграти війну не починаючи її!».
Я тоді дав схвальну оцінку цій роботі, тому що:
- Був напрацьований переконливий матеріал по зменшенню правопорушень при застосуванні Ефекту Махаріші у деяких великих містах США;
- Матеріал у «Білій статті» був викладений з гарними доказами;
- На той час я вже мав власний досвід використання Ментальної дії на людину, хоча і без використання йоги.
Нашу Організацію скоро після цього розформували і я не займався вже Нетрадиційними війнами, алл зараз, подумки проглядаючи певні події навколо Німеччини по деяким другорядним ознакам можу погодитися, що проект «Біла стаття» в Німеччині реалізований.
АЛЕ! Як все це в’яжеться з темою вибору президента України зараз. Спробую пояснити.
3. ЗОМБУВАННЯ. Практика.
14.05.2019* 12:45
Отже, за станом на цей момент ми фактично маємо Громадянську Ментальну (назву так, м’яко) війну, в якій беруть участь такі сили:
Сили Олігархату на чолі із президентом Порошенко П.О., який програв змагання за право посісти президентство у другому терміні. Фактичним лозунгом правління його кліки було: «Мародерство. Корупція. Особисте збагачення можновладців за рахунок розкрадання всього і вся. Фарисейство. Брехня. Узурпація влади Олігархатом. Тотальне бідність широких мас людей. Війна як засіб отримання надприбутків.».
Підтримка 15,18% населення України.
Сили Народовладдя на чолі із президентом Зеленським В.О., який виграв змагання із Порошенко П.О. за президентське крісло. Головний лозунг: «Знищити всі прояви і реалізації лозунгів Порошенко П.О.»
Підтримка 45,46% населення України.
При цьому 37,91% населення України є спостерігачами за битвою, для них подальша доля їх самих та держави Україна не має значення. Таку позицію можна розглядати як колективний інфальтизм, а його якраз достатньо легко можна поставити за допомогою Ефекту Махаріші.
Аналізувати Сили Народовладдя нема рації, тому що вони за весь період президентських змагань жодного разу не використовували проти своїх супротивників, а у другому турі – проти супротивника те, що можна назвати узагальнено «Чорний піар». А от стосовно Сили Олігархату можна сказати деякі міркування.
Здається, що 15% населення, що підтримує ці Сили, відповідає статистичне очікуваним 15% дисидентів/коллаборантів, тим більше, що фактичні дії влади, що програла вибори, були направлені на руйнацію України. Фактів про те, що це так більш ніж треба і всі дії, які стара влада робить заради того, щоб пан Зеленський мав Піррову перемогу, тільки підкреслюють це твердження. Але, доля глибинного суспільства в Україні (по С. Дацюку) дорівнює 10%. Глибинне суспільство зацікавлене в тому, щоб зберігався статус-кво і щоб ніякі покращення не відбувалися, тому що вони руйнують глибинне суспільство. Іншими словами: Порошенко і вся його камарилья якраз і вписуються в ці 10%. А що маємо із 5,18%?
В соціальних мережах можна зустріти поділ прибічників Сили Олігархату, прибічників Порошенка на «вату», корупціонерів і на «ідіотів». Це вельми примітивний розподіл. Тим більш, що ідіотів там якраз нема. Адже ніяк не можна віднести до ідіотів значну частину діячів культури і мистецтва, які виступили проти пана Зеленського, чим автоматично поставили себе на бік пана Порошенко. Там є багато навіть видатних людей. І, не зважаючи на те, що фактів Великої Змову та Великої Зради кліки Порошенка вже більш ніж достатньо, не зважаючи на те, що Порошенко зараз всіма силами та засобами прагне хоча би якось залишитися при владі і заради цього іде на підлі дії та вчинки, не зважаючи на вже ясну доказовість всього цього, ці люди продовжують із піною у роті волати про «велич» томосоносця і головкома. Чому так? Чому у цих людей так затьмарення?
Я бачу одне пояснення: це наслідок комплексного часткового зомбування.
В такому випадку виникає декілька питань:
1). Хто це зробив?
2). Як це зроблене?
3). Чому жертвами такої дії стали певні прошарки людей, а не окремі особистості.
1). На перше питання простіше за все дати відповідь пославшись на нашого ворога Московію. Я не виключаю це. Тим більше, що Московія автоматично проковтнула всі наробки СРСР, а там вельми ретельно опрацьовували питання управління масами. Але я не виключаю і роботу наших доморощених «чорних Кулібіних», бо не так вже і давно в Інтернеті промайнула інформація, що деякі депутати потрапляли до Верховної зРади при допомозі екстрасенсів з гонораром для останніх в 100 тисяч долярів.
2). Як це можна зробити я описав вище, алл окрім мого опису існує достатня кількість інших засобів та прийомів.
3). Зомбування окремої людини, здається, ясно можна уявити. А як бути із певним колективом? Теж достатньо просто: треба ретельно описати типову параметризацію адресату дії, а потім відповідним чином провести «операцію».
На останок хочу сказати, що всі ті люди, які за гроші чи за інші блага виконують зомбування чи інші якісь віртуальні дії подібного типу, завжди Караються. І я на своєму віку бачив достатньо доказів цьому.
ID:
835930
Рубрика: Проза
дата надходження: 18.05.2019 18:44:36
© дата внесення змiн: 18.05.2019 18:44:36
автор: Левчишин Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
