Хтось здіймається вперто щоденно на свою вершину,
А інший повсякчас спадає з неї.
Хтось шукає свою прекрасну та чарівну шипшину,
Уявляє чи думає про неї.
Хтось теревенить нікчемно й даремно,
А хтось мудро мовчить.
Хтось чекає слушного часу щемно
Чи шалено кричить.
Хтось весь час себе чи когось контролює
Чи шукає золоту середину.
А хтось якусь мить чи життя нівелює,
Не знаходить кохану людину.
Хтось знаходить своє справжнє місце.
Хтось зачіпає когось за живе.
Хтось скручує скарби у кільце.
Є відблиск, що усе переживе.
У кожного свій Еверест,
Який так далеко чи близько,
Своє сприйняття, свій протест,
Від яких шершаво чи слизько.
08.02.2017
