Усе, що є, змінюється з часом.
А він невтомно так летить.
І хтось іде за вдалим майстер класом,
Який когось чомусь навчить.
І хтось невгамовно так біжить за часом,
І прагне встигнути сюди, туди.
А хтось пливе пласким та мінливим пластом
І хоче залишить свої сліди.
Усе, що є, іде із часом в унісон.
А хтось кричить: «Я мушу, мушу!»,
І каже про життя своє, немов про сон,
І, певно, так не зранить душу.
Усе, що є, із часом переливається,
Вибудовує та покидає кожен день, кожен фон,
У нових контурах розвивається
І маневрує дійсні звуки, мов миттєвий мікрофон.
Усі чуття забуваються із часом:
І гнів, і відчай, і образи, й радість, й смуток, і любов.
Усе плететься в далині раз за разом.
Не забувається лиш те, що не повторюється знов.
12.04.2017