Сто емоцій і сто спостережень,
Сто думок, понад сотню слів.
Одне прагнення без обмежень
В мряці сотні лякаючих днів.
Сотня сліз недоплаканих вчора,
Сотня посмішок крізь страхи,
Сотня снів у яких потвора
Пожирає мої світи...
Сто доріг перетворених втечею,
Сто мовчань у відлунні душі,
Сто страхів у просторах вечора
Ллють на землю свої дощі.
Сто диспетчерів на вокзалах,
Сто відлунь в порожнечі стуку
Сотня схованок у покривалах,
У сто першій мелодії звуку.
Сто забутих людьми обіцянок,
Сто загублених мною людей,
Сотня кров'ю наповнених склянок,
Сто закованих в клітку ідей..
Сто обірваних ниток долі,
Сто падінь на холодний сніг...
... І нарешті. Нарешті на волі!
У суцвітті нових доріг ... !
5.07.2019
