* * *
Ранок спізнився,
Блукав в тонких снах.
Я бачив себе в чарівних рунах.
Кохання було несподіване, так,
Десь опинився, в часів відлуннях.
Тут, в третьому вимірі, -
Все чудово.
Чарівна жінка мені задзвонила.
На заході сонця про неї йде мова,
Вона така гарна,
Моя Людмила.
Зробив кілька рухів
Для нашого росту -
Все геніальне -
Все дуже просто.
Космічний тризуб
Злетає у Вирій.
Ми просуваємось далі,
На схід.
Був я, колись,
На волинському Стирі,
Всім волинянам від мене
Привіт.
Ось, так, непомітно,
Зростає країна.
І, разом із нею,
Зростаю і я.
Музика лине
На полонинах,
Велика родина,
Могутня сім'я.
* * *