Ти лиш у хвилі своїй поглянь
На щось незнане, неповторне й несвідоме.
Із нових ракурсів розглянь
Усе звичайне і водночас невідоме.
Поглянь на Всесвіт цей на повну:
З вершин, з низин, з долин різних куточків.
Не марнуй мить свою коштовну,
Сплетену з ясних та тьмяних шматочків.
Ти тільки на час досконалий та точний поглянь,
Який безперервно й тихо лине.
У різні його проміжки та шпаринки заглянь,
Бо він нас ніколи не покине.
Поглянь на всі ці враження,
Яких більше вже не буде,
Різних форм, правил, важення,
Яких пам'ять не забуде.
На своє й чуже життя поглянь.
Намагайся жити так, як ти цього шалено хочеш.
І за рідними людьми доглянь.
Ні, не скаже доля в раз, на які ти відблиски наскочиш.
01.02.2017