Так боляче, коли нічого не чекаєш
Від хвилями складного, але дивовижного життя,
Коли не борешся, свого не шукаєш
І зранене, приглушене спокусами серце биття.
Так боляче, коли нікого не чекаєш,
Без знань: хто твої друзі та сім'я,
Коли на зустрічі приходить зволікаєш,
Соромишся чогось свого ім'я.
Погано так, коли нічого не чекаєш,
Не страхуєшся від невдалого вчинку,
Йдеш не туди, не в ту місцевість проникаєш,
Не готуєшся до свого поєдинку.
Погано так, коли нікого не чекаєш,
Не пробачаєш помилок
І душу, чварами затерту, замикаєш,
Продумуєш провальний крок.
Безтямно так, коли нічого не чекаєш,
Не відкриваєш цей незвичайний та незнаний світ,
Свої бажання, ніби спалах, вимикаєш
І понуро сохнеш, наче бідний, непримітний цвіт.
03.12.2016
