Ця осінь тепла,
Як і мої спогади про тебе.
Ти так далеко і відстані завжди між нами стіною.
Опале листя осідає на денці серця.
Цьогоріч не сумом. Тихою вдячністю. За те, що ти був у моїй долі.
Чи скажу тобі весною «назавжи повернись»? Не знаю. І не час знати.
Просто покидаю твоє місто.
Наступний твій хід. А далі? Хай листопадить
