Хорлячка-морячка, фелюга і порт,
Фальц-Фейнова дачка, і юність і спорт,
«Абрау-Дюрсо» і схід сонця в степу
І крани рогаті в маленькім порту.
Привітна затока, кефалі шаплик
І білої чайки стурбований крик,
Сповзає на море вечірня імла
І падають зорі уламками скла.
І весело ловить зорю на льоту
Хорлячка-морячка в маленькім порту.
Так мало би бути, було так колись,
Та крани іржавіють, в сумі звелись,
Тривожаться чайки, над морем ячать,
Бо повні фелюги у порт не летять.
Давно не були вже в порту кораблі,
Усі подались до чужої землі,
Де рейди і пірси вогнями блищать
Й чужі кораблі якорями дзвенять.
І лише морячка ночами не спить,
Зорю на льоту все ще прагне зловить.
