Мій дім — там де твої очі спопеляють моє тіло.
І мені до одного, що світ твій частіше чорно-білий!
Я вмію малювати сонце, троянди і море,
І там корабель твій, вибач, але точно потоне.
Наше життя — це рельєфи зморшок і шрамів...
Повір, від мене ти їх найбільше дістанеш!
Та не хвилюйся, мій дотик гарячий і ніжний.
Я зігрію, бо прогноз на завтра морозний і сніжний.
Мій спокій в твоїх надійних, зморених долонях.
Ти звісно можеш перечити, але ти втратив свою волю!
Я ще та безсоромна вміла шахрайка,
На мені твої шорти, на мені твоя майка...
Твій всесвіт захопив мої палкі зоряні ночі,
Тож роби, мій демон-спокусник, зі мною, що хочеш...
А на ранок заобнімай, зацілуй смагляві плечі.
Я не в гості, я назавжди, доречі!
