Укрилося Сантьяго снами,
А хтось милується ночами
В подібній Марсу Атакамі —
Сухій пустелі, що зірками
Встелила небо срібночоле,
Високо в горах, захололе,
Не вкрите хмарами, туманом —
Між Андами і океаном.
Тут незвичайна атмосфера —
Камінні соляні озера,
Піщана тиша в самотині.
Не взріти в Місячній долині —
Ні кактусів, ні скорпіонів,
Ані дерев, кущів, бутонів,
І не побачити травички.
Лиш раз у рік, в обіймах мжички,
З’являються кроваві квіти —
Цвітуть, радіють, наче діти,
До сходу сонечка, як диво.
Втекти від спеки неможливо…
На відстані руки, так близько,
Чумацький шлях схилився низько,
Заманює в свої тенета,
Бо тут вітається планета
До інших тих, що на орбіті
Найзагадковіші у світі,
Енергій шлють стрімкі потоки,
Вселяють силу в наші кроки.
*Місячна долина (Valley of the Moon, Valle de la Luna) розташована в пустелі Атакама, Чилі, в одній з найбільш сухих пустель у світі, яка колись була дном океану. У долині спостерігаються цікаві краєвиди, схожі на поверхню Місяця. Формування з каменів і піщаних дюн утворилися в результаті тривалого впливу повеней і вітру.
