Я мушу отримати сьогодні тільки тебе,-
твій янгол від мене приховує щось неземне.
Ти ж знаєш, що відчуваєш, коли бачиш мене
від дотику мо́го румянець в щока́х спалахне.
Гардини сховають порочний підспідок весни,
яка мною пестить таємні твої думки,-
винні бажанню - природи неправильні сни,
що любим подібні до нас клинові квітки...
І крок вперед, минулого у нас уже немає,-
як в біса добре без сукні ти цієї виглядаєш...
Вечірнє небо червоним у вікні смеркає,-
ревнує грізно, що ти мене одну кохаєш.
