Як важливо кожному з нас чути , почути і бути почутим.
І чути не лише вухами , а й серцем. Тоді зможем почути
Господні Слова, що звернені до кожного із нас. Бо настав
час слухати.
Але ж не всі чують. Та сьогодні дається шанс почути.
Віриш? Якщо ні, то і далі не будеш чути.
Ти маєш Євангеліє? Тоді відкрий його, Євангеліє від
Марка, розділ 7, вірші 31-37. Читаємо.
32 вірш." І приводять йому (Ісусу Христу) глухонімо-
го і благають його, щоб поклав на нього руку. Взяв він його
набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши
своєї слини. доторкнувся до його язика; підвівши очі до
неба, зітхнув і каже - Еффата ( тобто: відкрийся).
І зараз же відкрились його вуха, і язик у нього роз-
в"язався, і він почав виразно говорити. І наказав їм нікому
про це не говорити. А що більше він їм наказував, то більше
вони те розголошували. І здивовані над міру, говорили:
- Він усе добре зробив: і глухим дає слух, і німим - мову."
То може нам пощастить почути.
за віру, 
