… я б лукаВо поглянув на тебе
жартома, лиш щоб ти посміхнулась
відійшла від блукань у середині себе
й в різнотрав’я весни загорнулась
і з медунки зібрати кольори
всі відтінки бузково-лілового
закріпити це дурманом фіалки
і заснути на зіллі ранковому
… знаєш, Я блукаВ ночами
серед днів, вечорами та рано
і лугами, і дикими кручами
але вервиця ця була марна
доки серед стежок та веселок
врешт не трапилось зустріч, якої чекав
твою постать таємно-незнану
в цвіті Яблука сукня … Я так і знав
й наче в мить ми знялися метеликами
закружляли у пристрасті танці
сонце ляйнуло з проміння келиха
ЯблукаВо стало на серці
