6 Авторське право своїми словами: плагіат, піратство, цитування
Плагіат та піратство — це вид порушення авторського права. Одразу з'ясуємо, плагіат та піратство — це завжди правопорушення.
Як плагіат так і піратство — заборонені законом, за такі порушення існує відповідальність.
Однак, ми так часто зустрічаємося із даними явищами на практиці: по-перше, тому що відповідальність за плагіат не така болюча в нас, як в Європейських країнах; по-друге, судовий процес у нас може бути складним та довго тривати; по-третє, люди не усвідомлюють. що вчиняють правопорушення (хоча незнання закону не звільняє від відповідальності…).
"А хіба воно не безкоштовно розміщено на сайті? Якщо є безкоштовний ресурс — навіщо сплачувати гроші?"
Для прикладу, у Великобританії мої друзі взагалі не розуміли, що таке торент. :)
Вони не уявляли, що фільм можна безкоштовно і без покарання подивитися, скачати, а книгу безкоштовно завантажити, поки я не пояснила як воно :)
Річ у тім, що там за перегляд в мережі можна отримати неприємний штраф, а провайдер зобов'язаний засвідчити факт такого перегляду.
Порушення відбуваються, тому що право інтелектуальної власності локальне. Тобто норми захисту діють територіально! Про це ми поговоримо згодом.
Плагіат та піратство, інші порушення авторських прав — це світове явище. Існують міжнародні організації, що намагаються уніфікувати норми права інтелектуальної власності та боротися із такими явищами, існує значна кількість міжнародних договорів. Однак, дієвих ліків проти піратства та плагіату, не існує.
Плагіат — це привласнення авторства. Це оприлюднення чужого твору повністю або якоїсь частини під своїм іменем. Це також використання чужого твору без посилання на автора. Це недобросовісне запозичення фрагментів творів, що належить комусь іншому.
Чи завжди запозичення чужого твору буде незаконним? Ні.
Тут дуже важливо згадати про цитування. Тобто добросовісне запозичення частини твору.
Чомусь, коли питають про об'єм цитування, вважають, що закон дозволяє цитування в межах 20%. Це не так!
@ Об'єм цитати в законі зазначений наступним чином: «в обсязі, виправданому поставленою метою». Тобто чіткого розміру цитати не існує @
"Цитата — порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні"
Найвідоміша судова практика щодо об'єму цитування — це спори щодо запозичення музичного твору в телевізійних передачах без вказівки авторства.
Практика таких спорів дуже відрізняється… Від заборони цитування 10 секунд без позначення автора музичного твору, до відмови у позові та надання дозволу цитування 25 секунд, що були використані з освітньою метою при інтерв'ю з авторами.
Тобто якогось чіткого об'єму правомірної цитати не існує. Якоїсь уніфікованого розміру цитати — також.
Однак є ряд вимог до цитування, щоб цитата вважалася добросовісною.
Для добросовісного цитування необхідно точно вказати автора, назву видання, місце і рік опублікування твору, звідки береться цитата або ілюстрація.
Сумлінне використання або "fair use" — це принцип в авторському праві за яким, хто завгодно може вільно використовувати цитати творів для таких цілей, як критика, коментування, повідомлення новин, навчання та дослідження.
Цитата не повинна використовуватися з комерційною метою. Тобто не можна робити собі рекламу чужими словами 🙂 брати частину чужого твору і робити лозунги на футболках, скажімо. Така цитата має привносити щось нове в оригінальну форму, використання має бути творчім.
Остання вимога стосується усіх цитат.
У разі виникнення спору добросовісно використані цитати чи ні — встановить виключно суд.
Суд у судовій справі Authors Guild v. Google, Inc., No. 13-4829 (2d Cir. 2015) визнав оцифрування книг Гугл та надання деякого доступу до обмеженого перегляду добросовісним.
А в іншій відомій справі Гугл заборонили використовувати частину тексту, ілюстрації та відеоконтент із ЗМІ при цитуванні в пошукових системах без згоди автора.
Цитата за нашим законодавством це використання короткого уривка опублікованого твору.
Зауважте, що за останнім віянням судової практики: репост та гіперпосилання — не вважається цитатою. Однак, не є прямим порушенням авторського права (окрім випадків спростування недостовірної інформації)! Поки не існує чіткої усталеної практики з розгляду спорів щодо таких новацій. Існує лише одна відома мені справа… і вона поки триває.
Окрім звичайного плагіату трапляється (доволі часто) академічний плагіат.
Академічний плагіат — це оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.
Зараз урегулювали самоплагіат — це коли людина бере частини власного твору і вставляє їх в новий твір. Так, тепер самоплагіат забороняється робити… Це новела, подивимося, як воно буде на практиці.
Для визначення наявності плагіату судом буде призначена експертиза у сфері інтелектуальної власності (не обов'язково, однак судова практика йде таким шляхом).
В досудовому та судовому провадженні, залучаються судові експерти, які отримали кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 13.1.1 «Дослідження, пов’язані з літературними та художніми творами та інші».
Під час проведення судової експертизи вивчаються збіги у фрагменті тексту оригіналу та сумнівного контенту, виділяються ознаки, що є характерними для першоджерела.
Заміни окремих слів у межах синонімічного ряду не вважається творчим доробком.
Джерело, ідея у творах можуть бути однаковими, особливо так відбувається у наукових творах, а от форми (речення, абзаци) — ні! Це вже плагіат.
Деяким новаторством також є визнання електронної адреси першоджерела, як правомірне посилання на автора.
В презентаціях можна здійснювати посилання на частину твору без згоди автора, якщо це добросовісне цитування (із посиланням на електрону адресу першоджерела).
У випадку виникнення спору щодо академічного плагіату, краще, щоб позов подавав безпосередньо автор.
Наразі немає прецеденту доведення викраденої інформації як фальсифікату, однак є прецеденти доведення, як плагіату.
Висновок судового експерта в таких справах стає одним із джерел доказів.
Однак, експерт проводить дослідження лише тих об’єктів, що містяться у матеріалах справи.
Отже, що ще?
Плагіатом не вважається: неоригінальна назва твору, загальновідомі знання та загальновідома інформація, неоригінальний персонаж.
Наявність у творі великої кількості правильно оформлених цитат — не є плагіатом.
Щоб плагіат став плагіатом обов'язковою умовою є оприлюднення твору із плагіатом. Тобто його треба десь розмістити 🙂
Що таке піратство? Це фактично ввезення та розповсюдження контрафакту продукції, контрафактних примірників твору. Це також оприлюднення таких творів використання мережі Інтернет.
Із Закону: піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України й розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет.
Отже, піратство обов'язково стосується контрафактної продукції. При піратстві порушуються виключно майнові права автора.
@ Піратство та плагіат це різні явища @
При піратстві не виникає питання авторства твору. Піратство в нас процвітає в Інтернеті.
Якщо спори щодо плагіату — це зазвичай цивільне судочинство (або господарське), то щодо пірата може бути порушено кримінальне провадження. Звичайно і санкції від держави для пірата — це зовсім інші розміри.
Ще одне питання, пов'язане із плагіатом та піратством: правомірне використання твору без дозволу автора. тобто, коли можна використовувати твір і це не буде плагіатом, піратством та іншими порушеннями.
Законом встановлено наступні випадки вільного використання твору, а саме: добросовісна цитата; вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом; вільне відтворення примірників твору для навчання; вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм; вільне відтворення творів у особистих цілях (тобто не на публіку, а виключно для себе чи сім'ї).
Зауважте, цей перелік — вичерпний. Тобто це єдині виключення, коли твір можна використовувати вільно і це не буде порушенням авторського права.
Без згоди автора дозволяється публікація твору шрифтом для сліпих людей та людей з порушеннями зору, для розповсюдження без комерційної мети.
Повний перелік вільного використання творів міститься у ст. 21 - 25 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12
Поки це все. Дякую за увагу!
PS Я звичайно дозволяю робити перепости
🙋♀️😁
У мене є питання до 3 авторів, акі зробили відмітку - "подобається" Те, що Вам подобається ця стаття з посиланням на першоджерело, це зрозуміло! Але мені не зрозуміло - При чому тут оцінка "поета" 5 п`ять??? Де тут власний твір "поета" за який виставлено оцінку? Я бачу статтю з посиланням і ця стаття - не належить автору, яка опубліковала копію текста! Люди, трохи думайте іноді, коли кладете оцінку після прочитання! PS - "Зараз урегулювали самоплагіат — це коли людина бере частини власного твору і вставляє їх в новий твір. Так, тепер самоплагіат забороняється робити… Це новела, подивимося, як воно буде на практиці." - Цей розділ зі статті - повна фігня! Любий автор - має право використовувати будь який катрен зі свого раніше написанного вірша і розміщувати його в новому вірші, як епіграф, який надихнув зробити зовсім іншу версію вірша, де тема описана по іншому більш розвернуто! Наприклад - у мене є вірш четвірка - один катрен, який був вже опублікован і через деякий час, на основі цього одного катрена, я пишу повноцінний вірш в 4-6 катренів, де розвиваю тему яка була завдана в 1 катрені. І це - не самоплагіат! Лише автор має право вирішувати, що йому робити зі своїми творами!
А при чому тут сподобалась? Це не сайт знайомств, а клуб поезії і тут треба оцінювати прозу і вірші, а не гратися, як малі діти в піддавки! Те, що тут практикується роздавання вліво і вправо "5-5" це замилювання очей у авторів! Якщо не вмієте оцінювати те, що читаєте, то як мінімум пишіть - прочитав, але нічого взагалі - не зрозумів, чия це стаття, хто її автор? ітп.
Ну, тут є люди освічені і є дубочки... Демократія терпить всіх. І єжелі я не шибко грамотний, то це ж не причина шоб тут не показуватись. Тим більше, якшо мені тут подобається Марія, то чому я повинен знайомитись з якимись кікіморами з сайту знайомств?
Ви наступного разу Гейропейцям (які тіко учора (1920 -70 роки у своїх колоніях Дємократічно вбивали тисячами тих хто виборювали Незалежність..)
а по темі -
скажіть що Рівень Життя в Україні - рівень Сомалі.
Тому не Порівнюйте Достаток Європейців (які Процвітають за рахунок Дивідентів з Пограбованих Колоній "третього світу "-
Сторіччями Вивозили Багатства Африки , Азії .
Работоргівля в Єс була навіть у 20 сторічі(!)
Читав, читав... Але поняв слабо. Короче, Маріє, згоден тіко що красти - це погано. Ми, наприклад, з Васькой Горбатим коли йдемо люміній добувати, то ніколи не кажемо - вкрасти. Кажемо - взяти. Бо хоч ми і вінірситетів не закінчували, але люди все таки телігентні і знаємо що треба поступати культурно. Ось у чому я з тобою, пані Маріє, палко солідарний! Бо культура і порядність - це всьо!
А так, читать, то я не дуже вмію.
Те, що тут практикується роздавання вліво і вправо "5-5" це замилювання очей у авторів! Якщо не вмієте оцінювати те, що читаєте, то як мінімум пишіть - прочитав, але нічого взагалі - не зрозумів, чия це стаття, хто її автор? ітп.
