|
Повимирали села і міста,
На вулицях немає вже нікого,
А тільки тиша, страх і пустота,
Нічого не залишилось живого.
Всі люди поховались по хатах,
Живуть самі, в самотності вмирають,
Їм все навколо наганяє жах,
І як прожити ще хоч день не знають.
Виходять з дому мов на ешафот,
Тож ні душі від центру й до околиць,
Лиш миші, серед грязі й нечистот,
Самотньо бродять лабіринтом вулиць.
Господня Кара ці людські жнива,
Чи справа за чієюсь все ж рукою?..
Над світом скаче Вершниця Чума,
Трьох інших кличе слідом за собою.
На вулицях і міста, і села,
Повсюди свої справи Смерть зробила,
Лежать незахоронені тіла -
Весь світ немов одна братська могила.
Скосив цей мор вже тисячі життів,
Навколо порожньо і тільки видно
Пташині маски Чумних Лікарів,
Що дивляться ще в очі смерті гідно.
Одні лікуються, пускають кров,
Змінити щось не покдають спроби,
А інші, що за стінами церков,
Сприяють лиш поширенню хвороби.
Вони не вірять в лікарську брехню,
Та тліють погребальні попелища -
Немає інших ліків крім вогню,
А смертність з кожнім днем стає все вища.
В церквах сховалися живі мерці,
До неба погляд, руки розпростерті,
Стискають міцно хрестики в руці,
Звучить спів ангелів і стогін смерті.
17.04.20
Atra Mors - Чорна Смерть
ID:
872416
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 17.04.2020 17:00:01
© дата внесення змiн: 17.04.2020 17:00:01
автор: grotath
Вкажіть причину вашої скарги
|
