Любов моя́ , ти сяєш наді мною всі, що маю дні
А у моменти коли хмари, закриває день й побачити тебе́ не маю змоги
Я відчуваю твої промені, в душі
І навіть у безвиході вони показують дорогу
А тво'є світло — яскравіше всіх зірок
І не побачити його — хіба сліпим що бути
А показав мені тебе' — Величний, Всемогутній Бог
Щоб я любові суть зумів збагнути
Коли я бачу те'бе в небі уночі
Здається серце зупинитися від пристрасті та величі готове
О незбагненна! Які глибокі очі є твої
Подібного не бу'ло, і не буде вже ніколи
О зоре, недосяжна, неземна
Про тебе спогади — мов скарб нетлінний зберігаю
Дивлю'сь на тебе — невимовна ти краса
Вірші про тебе — мов ріка течуть без краю
Ти так й залишишся у всесвіті, у глибині
Мені ж дано — тут на землі поетом-вітром в пошуках ширяти
Та пам'ятай — для мене цілий всесвіт ти
Я буду мріяти, та намагатись досягнути, й гаряче кохати!
