Маленька принцеса
Без страху і сліз
Взяла чисту мрію
І побігла у ліс.
Прекрасне, квітуче вона відчувала,
Наземне ховала, в душі вишивала
Маленькі, й срібненькі, і ліпші кущі,
І небо чутливо ними вкривала...
Майнули сліди на Землі загадкові,
Злилися у темряві тіні в квітінні,
А з ночі плоди процвітали чудові,
І поселяли усе в мерехтінні.
Тепер там і світло і темрява є,
І заблукати простіше будь-де,
І серце чиєсь раптом крикне..
А королівська особа все йде і іде:
*
Веселість у тіні тяжкій пропаде,
А в світлі весь сум тихо зникне.