Я душею зріднився з Дашавов,
Бо десятки років в ній живу.
І горджусь її кадрами і славов,
Котру знають й в Європі таку.
На теренах в нас сіл є багато,
Але селищ в районі нема.
Та одне розляглося, як плато –
Це Дашава нам всім дорога.
Її шефи давненько назвали
Не селом, але імям другим.
А за те, що на ній збудували,
Вона буде у славі все з тим.
Чи то доля так склалась, чи люди
Так підняли її до небес.
Де не глянеш, – краса і усюди,
І то дійсна, а не із чудес.
Бо і кадри, як маги правдиві, -
Всі з душею до праці летять.
Через те на ділянках, на ниві
І порядки в Дашаві стоять.
Головним був і є запівалом
Молодий, наш земляк, - голова.
Він за пояс заткне і бувалих,
Видно вдача у нього така.
Не хвалю я те все риторично,
Хоч Дашаву люблю як свою.
Де закладено в ній історично,
Що Дашава все перша в ряду.
На останок скажу вам у слові,
Що то кадри рішають усе.
Бо як дійсно вони є фахові,
То і успіх скрізь гарним буде.
