Безмовний горизонт
Невимовна тишина, напружена, важка
Розділене з іншими чекання
У кожного своя жага
невгамована й незнана
Розділена, де смерть а де життя
Невдаха повинен померти!
Самовбивство не мета
а кинутий під ноги долі жереб
сліпа, безвольна та байдужа
випалить до тла, душі та тіла
на стяги піднята війна
прийме і заспокоїть
пробачить все,
що ми не в змозі пробачити собі
стежина добігла кінця
Невдаха повинен померти!
