Я не поет, але так хочеться писати
Про твою вроду, розум й доброту,
Про те, як хочу я тебе обняти
І чути голос твій, поки живу.
Дивлюсь на тебе і мовчу,
Бо слів не можу підібрати
Ти ніжна, Ксю, ти мила,
Таку, як ти, я більше не знайду.
Моє ти серце, моя ти киця
Тебе нікому не віддам,
І поки серце моє б'ється,
З тобою завжди буду я.
Настане день і буде видно,
Як я тебе до себе пригорну
І прошепочу тихо-тихо:
''Ксю, я тебе люблю''
Присвячую цей вірш моїй дівчині, Оксані
Дуже щиро! 
