Погойдай мене,моя машино часу,
Гойдалка в дитинства даль веде.
Де є мама,тато й все прекрасно,
Де цвіркун-співак заснути не дає...
Гойда,гойда...спогади спливають,
Де,вдягнувши щастя, в світ гайда.
В світ,який зустрів світанням,
З світу,де є смерть, війна...
Погойдай,мій провідник в минуле,
Хай на мить спинюся,не спішу.
Я згадала все - я не забула,
Пам'ятаю всіх,кого люблю...
Погойдай мене,моя машино часу,
Поведи в дитинства сині далі,
Щоб під сиву осінь стріти весну
Й вистачило сил на далі й далі)
(С) Іванна Хоменко (Мельник)
