Всі царства віддам, щоб тебе обійняти.
Разом зі мною дрімають Карпати.
Бистрії води притишили тон:
Слухаю шелест зажурених крон.
Вийду на холод, погляну на Бога,
Ген чумаків простягнулась дорога.
Очі мої все затягує вир.
Прошу, щоб той дарував світу мир.
Потріскує вогник, сміх кальцифера.
Тінь витанцьовує, наче химера.
Ніч закутує в темнії крила.
Серце пусте, вона мене вбила.
25.07.2021
Стаськів М. А.
