Тихо дзвоник візьму я зі столу,
Він залишить для вас поволоку…
Доторкалися знов небосхилу,
Клекотіли, хотіли додому…
Злива часто ламала їм крила,
Не давала рушити з місця!
Але так їм хотілось додому!
Найсміливіший – той, хто боїться…
Повсякчас змах за змахом в повітрі
Вони твердо хотіли здолати.
І дорога додому на вістрі…
Всі зусилля – перемагати!
Перемога – не те, що ти маєш!
Перемога з тобою у серці!
І той клин ніби райдужний сяє,
Забобонним сплітає по нитці…
По долині доносяться звуки –
Епідемія сонця і щастя!
Журавлі повернулись додому,
Залишивши сліди на зап'ястях...
