Чия це кров твоя чи ворогів Запечена на юному обличчі? Ти сотні раз вмирав одначе жив У бійні 21-го сторіччя. Від пострілів здригнувся цілий світ І залишки будинків землю вкрили. Твій Ангел-охоронець наче щит Розправив над тобою сиві крила. Як військо світла Серафіми йдуть, А мирне небо нам тепер лиш сниться. Яким же чортом треба в світі буть, Щоб навіть ангел в руки взяв рушницю? Одвічна боротьба - добро і зло, Паде пітьма на дно самого пекла. Мій янголе, розправ своє крило І збережи від пострілів запеклих... © Валерия Кропивная
ID: 942016 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Воєнна лірика дата надходження: 09.03.2022 18:41:50 © дата внесення змiн: 15.08.2022 22:33:48 автор: Валерія Кропівна
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie