U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_;
abbab;
Поетова рука тепера значно важча,
Адже блищить на ній обручка золота,
І не напише вже вона того вірша,
Що так хотілось їй у березневих хащах
До милих молодиць писати зарання.
Минув свободи час, минула вільна творчість,
Прийшли лихі часи, натхненности кінець,
І потягли рядки тернами навпростець
Під овтарі сухі, де гине всяка почесть,
А майорить один порожній гаманець.
Помер тоді поет, коли обрав дружину,
Коли утілив він свою легку любов;
Відродження його – то світлий тільки сон,
І явом він стає лише у зрад хвилини,
Що теплою на мить поета роблять кров.
