Рідне місто зустріло мило,
Море хвилі ласкаво шле.
Де дитиною довго ходила,
Зачекалися ми тебе.
А на серці немає втіхи,
В колі рідних знову війна:
Ти чому не по-нашому пишеш,
В тобі руського геть нема.
Брат із сестрами мов озвіріли:
Про Бандеру ти пишеш вірші,
Десь далеко тебе підмінили,
І до нас повернулась не ти.
Не в змозі затуляти вашу пику,
Доказувати правду не беруся.
Як тяжко без родини чоловіку,
Але до вас вовік не повернуся.
Хоч тягне у дитинства місто,
Та серце сковує нестерпний біль,
Бо навкруги усе чуже навмисно
На хворе серце тільки сипле сіль.
Як шкода мені вас,мої ви рідні,
На серці вашому чужа печаль лежить,
Тут руський дух літає і донині.
Москвою тхне . Та ні,Москвою тут смердить.
15 серпня 2009
