Біда все жнивує й примножує горе,
І Лазарів з миром провадить земля.
Від нас не діждешся, вороже, покори.
Дарма що над волею висне петля.
Дарма що ракети…
Дарма що вас більше…
Не ввійдемо ми у російський овид.
Бере верх у герці не завжди сильніший.
Ти ж чув, що здолав Голіафа Давид?
Ми мусимо!
Мусим—кровавляться межі.
Держімось обітниць, мов ґрунту Антей,
Бо душі невинних з небесної вежі
Благають покари за них і дітей.
Дарма що ракети…
Дарма що їх більше…
Бере верх у герці, хто духом сильніший.